20 січня 2010
Не раз доводилося чути від колег, як бурхливо минають зібрання у седнівській громаді. Тож їдучи у Седнів на виїзну приймальню заступника голови районної ради Михайла Кубрака, готувалася до накалу емоцій. Але засідання виїзної минуло спокійно, по-діловому.
Поменшало проблем? Почасти й так. Підлатали водогін, упорядкували кладовище, обпиляли гілки старих дерев по центральній вулиці, що заважали нормальному постачанню електроенергії. Селищний голова Людмила Яценко тримає руку на пульсі життя громади, і седнівці їй довіряють. У залі час від часу лунали репліки: “Це дрібниця, Людмила Петрівна знає, що робити”. Та є питання, вирішити які силами громади неможливо.
“Допоможіть зробити нам тепло у цьому залі. Будинку культури в селищі немає, ми тут і Новий рік зустрічаємо, і урочистості всі проводимо”, – перше, про що попросили заступника голови райради. Ще за часів, коли приміщення селищної ради опалювалося вугіллям, з метою економії “відрізали” частину опалення. А воду з системи злити забули, тож у морози батареї порвало. Відтоді в актових залах на обох поверхах взимку холодно майже так само, як і надворі. Не допомагають і встановлені електричні тени. Зараз будинок обігрівається газовою котельнею, і проблеми б не було, якби не зіпсовані батареї. У селищній раді обрахували вартість робіт: 15 тисяч гривень для місцевого бюджету витрата непідйомна. Михайло Кубрак порадив підготувати кошторис – поки районний бюджет на 2010 рік ще не прийнятий, є можливість включити ці витрати. А от 728 тисяч гривень, потрібних на реконструкцію водогону, поки що отримати не вдасться.
Не задоволені седнівці роботою райсількомунгоспу. Жодного разу за рік не бачили тут представника цієї організації, який би перевірив платежі. Цим і користуються недобросовісні – борг за водопостачання у Седневі сягнув 13 тисяч гривень. Хіба таке можливо, наприклад, з платежами за газ або електрику? Відповідні служби вмить приїдуть, відключать. А з водою – лий, скільки заманеться. Тому й грошей в комунгоспі обмаль, не вистачає на профілактику і належне очищення водогінних мереж, а відтак і якість води гірша.
Болить седнівцям неповага до власників земельних паїв з боку орендаря – ЗАТ НВО “Чернігівеліткартопля”. Тут з орендодавцями розраховуються, але якість зерна, яким останні два роки платять за використані гектари, дуже низька. “Грошей не дочекаєшся, – говорила на засіданні Таїсія Мицу, – тож беремо, що дають. Не зерно, а сама полова, та ще й наполовину із люпином. Ми паї віддали з дорогою душею, а з нас насміялися”. Головний економіст господарства Валентина Стеба визнала, що якість зерна справді невисока, бо збирали врожай напряму. Грошей же в “Еліткартоплі” обмаль: досі не розрахувався Аграрний фонд. “Дивіться, коли укладаєте договори оренди, – застеріг Михайло Кубрак. – Тут і якість зерна можна зазначити, і навіть вид: пшениця, овес чи ячмінь. А інакше годі захистити свої права”.
У начальника відділу землеустрою, охорони та ринку земель управління Держкомзему в Чернігівському районі Валентини Сависько цікавилися, коли видадуть акти на безоплатну приватизацію землі, як отримати по 50 сотих працівникам соціальної сфери, який порядок приватизації присадибних ділянок в історичній частині селища. “У нас 9 тисяч 300 заяв на безоплатну приватизацію, а видано 1020 актів на землю, – розповіла посадовець. – Просто фізично не встигаємо, а зараз роботу гальмують погодні умови”. На питання щодо законності відповіла начальник юридичного відділу виконавчого апарату райради Ярослава Радченко.
По закінченні спільної розмови члени виїзної надали індивідуальні консультації.
НІНА ПЕТРОВСЬКА
Людям із порушенням зору
