17 жовтня 2009
Нещодавно сільські, селищні голови, працівники освіти, культури, медицини на чолі з головою районної ради Федосом Носенком і заступником голови райдержадміністрації Андрієм Курдановим відвідали місто Обухів Київської області. Делегація чернігівців побувала також у селах Германівці й Трипіллі. До багатющих залів Київського обласного археологічного музею, розташованого у цьому селі, потрапили майже о сьомій вечора. Тут нас чекали, хоча музей закривається о п’ятій, і провели екскурсію слідами Трипільської цивілізації.
У обухівців є що показати й чим похвалитися. Гості переглянули фільм про Обухівський район, подарували книжки та фільми про рідний край. А господарі щедро ділилися досвідом збереження культурної спадщини, досягненнями у сфері медицини та освіти. Економічна криза, як говорили на зустрічі голова райради Анатолій Шафаренко і голова Обухівської РДА Віктор Остринський, позначилася і на житті цього самодостатнього району, де працюють Обухівський картонно-паперовий комбінат, молокозавод, Трипільський біохімзавод, пакувальний комбінат. У місті енергетиків Українці діє Трипільська теплова електростанція. Обсяг виробництва промислової та сільськогосподарської продукції сягає 3 мільярдів 191,6 мільйона гривень. Обухівщина має великі інвестиційні можливості. І хоча для нашого району, який дотується з держбюджету, такі обсяги наразі недосяжні, все ж і ми дещо можемо: наприклад, у тутешніх медиків немає такого обладнання, як лапароскоп (тут не діє благодійний фонд, як наше “Милосердя”).
Побували ми у дитячій, Центральній районній лікарнях, де триває ремонт, у краєзнавчому музеї, залами якого водив відомий на Київщині журналіст і краєзнавець Юрій Домотенко. Створені його руками з допомогою молодого скульптора Кия Данилейка діорами об’ємно відтворюють “Поселення черняхівської доби” (ІV–VIII ст. н.е.), Трипілля у 1919 році, панораму обухівського ярмарку. Це справді захопливе видовище, і якщо матимете змогу, відвідайте музей – не пошкодуєте. У районі дбайливо зберігають пам’ять про минувшину: діють дев’ятнадцять музеїв, а в Германівці – ще й картинна галерея. За три останні роки встановлено 43 меморіальні дошки видатним землякам. Перед входом до районного краєзнавчого музею – пам’ятник Андрію Малишку, а біля музею трипільської цивілізації – першовідкривачу культури Трипілля чеху Вікентію Хвойці (до речі, навіть у Чехії цю людину вшанували пізніше), отаману Зеленому (Данилу Терпилу).
Звичайно, за день неможливо оглянути навіть найцікавіше. Голова Обухівської районної ради Анатолій Шафаренко супроводжував делегацію чернігівців усюди. Високоосвічена людина, патріот, який напам`ять цитує Івана Франка, натхненний краєзнавець, він щиро любить рідний край і дбає про його історію та сьогодення. Варто сказати, що саме в Германівці, селі, де Анатолій Миколайович чотирнадцять років був сільським головою, перед будинком гімназії встановлено пам`ятник гетьману України Івану Виговському – перший в Україні. Сама гімназія знаходиться у відновленому старовинному приміщенні двокласного училища. Германівський сільський голова Людмила Йолкіна розповіла: діє ще й школа, яка також розташована в історичному будинку – за царських часів тут мешкали шляхтянки похилого віку. В гімназії з математичним ухилом, куди приїздять діти з Обухова і сусідніх сіл, навчається 120 учнів, і понад 160 – у школі.
У Германівці ми завітали до дитячого садка, школи мистецтв, гімназії, школи, краєзнавчого музею. Побували у сучасній Свято-Миколаївській церкві з багатим розписом. А коли зійшли з автобуса на Ревиній горі – історичному місці, де “ридма ридали” за татарської навали українці, де збиралися й радилися козаки, від краси, що відкрилася оку, перехопило подих: мальовнича долина річки Красної, село, і над усім – величний державний прапор. Це найбільше полотно в Україні розміром п`ять на десять метрів. Поряд – Хрест-оберіг, встановлений у найвищій точці, і ротонда, у якій стоїть фігура Божої Матері з молитвою германівців за всіх українців.
Навіть утома від довгого емоційного дня не завадила нам дорогою додому обмінюватися враженнями від корисної й цікавої подорожі.
Світлана НЕСТЕРЕНКО, фото автора
Людям із порушенням зору
