back

Інтерв'ю голови Чернігівської районної ради Миколи Силенка на Чернігівській суспільній телерадіокомпанії

21 липня 2021

 

17 липня 2020 року Верховна Рада проголосувала за постанову, яка передбачала укрупнення районів. Реформу проводили, аби з одного боку скоротити кількість чиновників, з іншого – дати більше повноважень громадам.

На Чернігівщині замість існуючих 22 районів, утворили п’ять: Новгород-Сіверський, Прилуцький, Ніжинський, Корюківський та Чернігівський.

В укрупнених районах, як і раніше, функціонують районні ради та районні державні адміністрації. Свою думку про головні проблеми укрупнених районів висловив голова Чернігівської райради Микола Силенко.

Проблема нормативно-правового забезпечення

Йдеться про чітке розмежування повноважень райрад, громад та обласних центрів. Щоб ввести ці норми, потрібно вносити зміни в Конституцію. Проблема ж полягає в тому, що досі не прийняті нові редакції законів «Про місцеве самоврядування» та «Про місцеві державні адміністрації»

«Ми живемо наче в нових умовах, а законодавство у нас старе. Через це виникають проблеми, коли мешканці звертаються, хочуть отримати послугу так само, як це було в районній адміністрації. Людей відправляють у громаду. Громада каже, це ще не наші повноваження. Тобто, там уже нема, а тут – ще нема», – говорить Силенко.

З цієї проблеми, вважає голова райради, витікають і інші.

Проблема наповнення бюджетів

За словами Миколи Силенка, наразі бюджетне законодавство не передбачає стабільних джерел поповнення районних бюджетів. Це призводить до того, що не працюють районні програми: програма територіальної оборони, надзвичайних ситуацій і пожежного забезпечення та інші.

«Наприклад, програма техногенної і пожежної безпеки: є ряд об’єктів, які на стику кількох громад. Громади кажуть: «Це – не наше питання, а ДСНС, або району». А район не може його вирішити».

Проблема надання послуг на місцях

«Коли держава обіцяла, що не потрібно буде їздити у центр новоутвореного району за довідками – це, насправді, сьогодні не виконується».

Це стосується не тільки довідок. До прикладу, державна служба, що опікується дітьми з неблагополучних сімей: на місцях залишилися працівники, які виконують роль контролю й звітності. З реальною проблемою, виходить, треба їхати в центр району.

Райони виключені з процесу регіонального розвитку

«На рівні району ніхто не займається ані стратегічним плануванням, ані річним. Тобто, є щось на рівні громад, щось – на рівні області. Але (на рівні області) це, як правило, якісь точкові: великі інфраструктурні об’єкти. А от стратегія розвитку транспортного сполучення в районі, інвестиційного розвитку, пріоритетні напрямки розвитку – цим ніхто не займається».

Як каже Силенко, за законом, цим мають займатися райдержадміністрації. Утім, з його слів, вони вже отримали вказівки не проводити цю роботу.

Проблема передачі громадам медичних закладів

«Козелецьку ЦРЛ і Козелецький ЦПМСД (поліклініку, - ред.) потрібно передати Козелецькій громаді. І от голови Кіптівської та Остерської ТГ(колишній Козелецький район, - ред..) ставлять мені питання: «От ви проголосуєте за передачу (медзакладів, - ред.) Козельцю. Але ж там наші працівники, ми будемо співфінансувати їх частково. А впливати на призначення керівника, на розподіл лікарів буде тільки Козелець зі своїми депутатами. Яким чином Остер і Кіпті будуть на це впливати?» Ніяким чином. Питання підвисає. Тому ми поки що не передаємо».

Схожа ситуація в Новому Білоусі. Микола Силенко вважає, що логічно було б залишати такі заклади на рівні районів, оскільки райрада рівновіддалена в плані інтересів від кожної з громад. А тому, каже, рівноцінно розподіляла б ресурси між ними.