1 березня – День пам’яті з нагоди 75-х роковин із часу Корюківської трагедії

Корюківська трагедія — масове вбивство 6700 мешканців села Корюківка, здійснене під час Другої світової війни 1-2 березня 1943 року загонами СС та угорської військової жандармерії.

Масове вбивство мирних мешканців було каральною операцією угорських підрозділів у відповідь на дії радянських партизан, очолюваних офіцером НКВС СРСР Олексієм Федоровим, які кількома днями раніше, 27 лютого, напали на місцевий гарнізон, що складався в основному з угорських військових, убивши при цьому 78 солдатів.

Каральні загони зігнали мешканців до центру села та розстріляли їх. Далі вони пройшлися вулицями Корюківки, заглядаючи в кожну хату і вбиваючи людей. Будинки підпалювали, людей хапали і живцем кидали у вогонь. 9 березня фашисти повернулися до Корюківки та спалили заживо тих поодиноких мешканців, яким вдалося втекти раніше. Корюківка була спалена практично повністю. Населення, яке там проживало, знищене.

Особливого трагізму цій події додає той факт, що партизанська група військ О.Федорова переважала карателів за кількістю вояків майже в 10 разів, але партизани нічого не зробили для порятунку мешканців Корюківки.

Масштаби трагедії — виняткові серед населених пунктів України, СРСР та Європи. Корюківські вбивства за кількістю жертв майже в 45 разів перевищують білоруську Хатинь, у 41 — чеське Лідіце, у 12 — французький Орадур.