03 грудня 2015
З початку року платники Чернігівщини заявили до відшкодування з бюджету 825,3 мільйона гривень податку на додану вартість. Зокрема, у листопаді – 135,7 мільйона гривень.
Як повідомила начальник управління оподаткування юридичних осіб Ірина Буглак, станом на 23 листопада на розрахункові рахунки платників відшкодовано 541,8 мільйона гривень ПДВ. В автоматичному режимі - 343,9 мільйона гривень.
На Чернігівщині працівниками фіскальної служби упродовж січня – жовтня 2015 року перевірено 114 суб’єктів господарювання з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування при виплаті заробітної плати та інших доходів громадянам. За результатами проведених перевірок з донарахованих сум до бюджету вже надійшло 1,7 млн. грн., в тому числі податку на доходи фізичних осіб – 1,3 млн., єдиного внеску – 0,4 млн. грн.
Як повідомив начальник управління доходів і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС у Чернігівській області Андрій Шалигін, всього за результатами проведених перевірок донараховано 13,7 млн. грн., в тому числі 11,6 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб та 2,1 млн. грн. єдиного внеску.
У поточному році під час проведення документальних перевірок особлива увага приділяється питанню повноти та своєчасності перерахування до бюджету утриманого із заробітної плати працівників та інших доходів податку з доходів фізичних осіб. Саме такі факти протягом січня – вересня виявлено під час проведення 28 документальних перевірок суб’єктів господарювання, за результатами яких до бюджету додатково нараховано 10,1 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб та 0,3 млн. грн. єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Найбільший внесок в наповнення державного бюджету за 10 місяців на Чернігівщині забезпечили підприємства промисловості. Вони сплатили понад 886 мільйонів гривень, що становить 52,5 відсотка від загальної суми податків та зборів по всіх галузях.
Як повідомила начальник координаційно-моніторингового управління ГУ ДФС у Чернігівській області Олена Пустовойт, добувна і обробна промисловості залишаються, як і в минулих роках, домінуючими в формуванні доходів державного бюджету. Їх внесок становить відповідно 31,8 відсотка (536,5 млн.грн) та 13,1 відсотка (220,8 млн.грн). Разом з тим, добувна промисловість зменшила сплату на 28 відсотків, а надходження від обробної промисловості збільшилися на 26 відсотків порівняно з відповідним періодом минулого року.
Підприємства, які займаються виробництвом та розподіленням газу, води та електроенергії, до держбюджету сплатили 128,9 млн.грн (їх частка становить 7,6 відсотка). Порівняно з відповідним періодом минулого сума збільшилась в 1,4 раза.
Частка підприємств торгівлі та громадського харчування становить 10,4 відсотка - до держбюджету перераховано 176,5 млн.грн, що на 45 відсотків більше, ніж за відповідний період минулого року.
Внесок інших галузей у наповнення бюджету значно менший. Приміром, частка сільського господарства становить 4,9 відсотка (надійшло 82,9 млн.грн), лісового господарства – 5,5 відсотка (92,2 млн.грн), будівельної галузі – 2,8 відсотка (47,2 млн.грн).
Користувачам зареєстрованих і введених в експлуатацію до 1 січня цього року електронних контрольно-касових апаратів, які подають у фіскальні органи тільки інформацію про об'єм розрахункових операцій (Z-звіти), був встановлений перехідний період (протягом року) для доопрацювання або заміни касової техніки. Тому до 1 січня 2016 року такі РРО мають бути доопрацьовані або замінені на такі, що створюють контрольну стрічку в електронному вигляді. Якщо контрольна стрічка не буде надрукована або не створена в електронній формі, або виявлені спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на контрольній стрічці, створеній в електронній формі за це передбачена відповідальність у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Тож краще не наражати себе на штрафні санкції і привести реєстратори розрахункових операцій у відповідність до законодавства.
Планую відкрити бізнес у сфері надання послуг. Є різні варіанти, тож поки зважую, що буде вигідніше. Роз’ясніть, будь ласка, чи є види діяльності, де можна обійтися без касових апаратів. В.Степаненко.
При наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у яких при проведенні розрахунків здійснюється оформлення прибуткових і видаткових касових ордерів з видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку, мають застосовуватися реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки.
Обов’язкове застосування РРО і для підприємств, які надають послуги (перукарні, салони краси, спортивні клуби, хімчистки, сервісні центри з ремонту побутової техніки, кредитні спілки, ломбарди, страхові компанії тощо). Це сприяє захисту прав споживачів при отриманні недоброякісних послуг, унеможливлює обіг контрафактних і контрабандних товарів та забезпечує належний контроль обігу готівки.
Розширення сфери застосування РРО передбачено змінами до пункту 1 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Отже, підприємства сфери послуг при проведенні розрахунків мають застосовувати РРО на загальних підставах.
Державна фіскальна служба України з метою роз’яснення норм Закону України від 08 липня 2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» інформує щодо розміру єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування державних нотаріусів державних нотаріальних контор.
Стаття 4 Закону №2464 визначає, що платниками єдиного внеску є, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами (далі - роботодавці).
Платниками єдиного внеску є працівники - громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах та організаціях, в інших юридичних осіб.
Для роботодавців базою нарахування єдиного внеску є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95 - ВР «Про оплату праці»).
Стаття 8 Закону №2464 визначає розмір єдиного внеску для кожної категорії платників. Відповідно до частини 7 статті 8 Закону № 2464 єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 2, 6 - 8 частини першої статті 4 Закону № 2464 (крім осіб, зазначених у частині десятій цієї статті), встановлюється у розмірі 3,6 відсотка визначеної пунктом І частини першої статті 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.
При цьому, відповідно до частини 9 статті 8 Закону №2464 для платників, які працюють на посадах, робота на яких зараховується до стажу, що дає право на одержання пенсії, зокрема, згідно із Законом України від 16 грудня 1993року №3723-ХІI «Про державну службу», встановлюється єдиний внесок у розмірі 6,1 відсотка визначеної пунктом 1 частини першої статті 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.
Частиною другою статті 2 Закону № 2464 визначено, що виключно Законом № 2464 визначається, зокрема, розмір єдиного внеску.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 2464 дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Водночас пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 01 жовтня 2008р. №614-ІV «Про внесення змін до Закону України «Про нотаріат» встановлено, що державні нотаріуси в частині оплати праці та пенсійного забезпечення прирівнюються до державних службовців відповідних категорій. Стаж роботи державних нотаріусів у державних нотаріальних конторах зараховується до стажу державної служби.
Отже, з урахуванням норм Закону №614, відповідно до частини 9 статті 8 Закону № 2464, розмір утримань єдиного внеску із заробітної плати державних нотаріусів державних нотаріальних контор становить 6,1 відсотка.
Пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України від 02 березня 2015 року №213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» визначено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються, зокрема, відповідно до Закону № 3723. Враховуючи норми частини другої статті 2 Закону № 2464, перегляд розміру утримань єдиного внеску із заробітної плати платників, які працюють на посадах, робота на яких зараховується до стажу, що дає право на одержання пенсії, зокрема, відповідно до Закону України №3723, у тому числі, державних нотаріусів державних нотаріальних контор, можливе лише шляхом внесення відповідних змін до Закону № 2464.
Предмети нумізматики та ікону, що мають ознаки старовини, вилучили у громадянки Росії співробітники митного посту «Грем’яч» Чернігівської митниці ДФС.
Водій легкового автомобіля, який разом з пасажиркою прямував до Росії, обрав для перетину кордону смугу спрощеного контролю – «зелений коридор». Зваживши на можливі ризики, автомобіль було переміщено до «червоного коридору» для проведення поглибленого огляду. Спільною оглядовою групою у складі митників та прикордонників під час перевірки салону автомобіля виявлено у валізах з особистими речами пасажирки предмети, вивезення яких за межі України можливо лише за наявності відповідних дозвільних документів. Це ікона «Божа матір» у дерев’яному окладі з ознаками старовини, дві монети з металу темного кольору та десять паперових купюр. Найдавніша за датою монета «5 копійок» 1861 року карбування, паперові грошові купюри датовані 1906-42 роками, а металева монета «10 рейхспфенінгів» викарбувана у 1943 році.
Відносно громадянки митники склали протокол про порушення митних правил (ст. 471 Митного кодексу України). Вилучені предмети найближчим часом будуть передані експертам, які встановлять їх історико-культурну цінність. Після цього матеріали справи скерують до суду. ЗАПИТУВАЛИ-ВІДПОВІДАЄМО
Працюю підприємцем на загальній системі оподаткування. Для закупівлі товару беру кредити. Чи можна включати суми відсотків по кредиту, які я сплачую, до складу витрат? В.Кириленко
Суми коштів, сплачені фізичною особою-підприємцем, яка працює на загальній системі оподаткування, на користь банку за надані послуги з розрахунково-касового обслуговування, пов'язані з господарською діяльністю (відкриття, закриття, переоформлення рахунків, відкритих безпосередньо на фізичну особу-підприємця, надання виписок з рахунків тощо), включаються до його витрат.
Разом з тим не включаються до складу витрат суми сплачених відсотків, нарахованих за користування кредитними коштами, незалежно від того, чи використовувався кредит на здійснення підприємницької діяльності.
У грудні мені виповниться 16 років. У батьків є місце на ринку, я їм допомагаю і знаю як самостійно вести бізнес. Чи зможу після Дня народження зареєструватися підприємцем? Олексій.
Повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі після досягнення нею 16- річчя, якщо вона має бажання займатися підприємницькою діяльністю. Це передбачено частиною 3 статті 35 Цивільного кодексу України. За наявності письмової згоди на це батьків (усиновлювачів), піклувальника або органу опіки та піклування така особа може бути зареєстрована як підприємець.
Така молода людина набуває повної цивільної дієздатності з моменту державної реєстрації підприємцем.
Відповідне питання-відповідь розміщене у підкатегорії 119.04 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ». На Чернігівщині платники отримали 27 тисяч цифрових сертифікатів
Як повідомили у відділі реєстрації користувачів при ГУ ДФС у Чернігівській області, станом на 1 грудня 2015 року понад 9,2 тис. платників Чернігівщини стали клієнтами Центру сертифікації ключів, яким безкоштовно сформовано 27 тис. посилених сертифікатів відкритих ключів.
Начальник відділу реєстрації користувачів при Головному управлінні ДФС у Чернігівській області Олександр Кулик зазначив, що найактивнішими користувачами є приватні підприємці, кількість яких – 6715 осіб. Також клієнтами центру стали 2520 юридична особа. Цим платникам надано електронні цифрові підписи (далі - ЕЦП) для подання звітності.
Видані ключі електронного підпису дають змогу надавати звітність в режимі он-лайн не лише до органів ДФС, а й до органів державної статистики та Пенсійного фонду України. Процедура отримання ЕЦП займає не більше 20 хвилин на кожного клієнта. Для отримання ЕЦП необхідно надати до відділу реєстрації користувачів при ГУ ДФС у Чернігівській області мінімальний пакет документів (ознайомитися з яким можна на інформаційному ресурсі АЦСК ІДД ДФС - www.acskidd.gov.ua у розділі «Реєстрація користувачів» Запитували - відповідаєм
Маю власний бізнес. Була свідком, коли мої колеги підприємці бідкалися, що зламався касовий апарат і мали багато проблем. Вирішила, на всяк випадок, з’ясувати - що в таких випадках робити?
Валентина Іванівна.
На запитання відповідає начальник відділу контролю за проведенням розрахункових операцій та проведення фактичних перевірок Юлія Товстоног.
Дійсно, зустрічаються випадки, коли реєстратори розрахункових операцій виходять з ладу через несправність або у зв’язку з відсутністю зв’язку чи електропостачання. У таких випадках є два варіанти проведення розрахункових операцій.
По-перше, якщо електроенергія є, а реєстратор розрахункових операцій вийшов з ладу, то можна використати резервний РРО. Але він обов’язково має бути зареєстрований в органах ДФС. По-друге, у випадку, якщо електроенергії немає або відсутній резервний РРО, то можна використати розрахункову книжку. Її також необхідно зареєструвати в органах ДФС. Але треба пам’ятати, що без основного РРО можна працювати не більше 7 робочих днів. Якщо гарантійний ремонт не можна забезпечити у такий термін, то центр сервісного обслуговування зобов’язаний не пізніше сьомого робочого дня з моменту прийняття приладу в ремонт ввести в експлуатацію належним чином зареєстрований на суб'єкта господарювання резервний реєстратор розрахункових операцій.
Якщо розрахункові операції проводяться з використанням розрахункової книжки, то після встановлення відремонтованого чи резервного РРО або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням розрахункової книжки. Також у випадку обнулення оперативної пам’яті відповідно до контрольної стрічки необхідно провести через РРО суми за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою податку на додану вартість, після чого слід виконати Z-звіт. За потреби виконується операція «службове внесення» на суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків.
Людям із порушенням зору
