Чернігівська районна рада Чернігівська районна рада Чернігівської області

Народна і професійна, багатовікова й сучасна галузь, працівники якої цієї неділі відзначатимуть професійне свято, дійсно багатогранна й різновекторна. Неможливо уявити явище, яке тяжко було би поєднати зі словом «культура» (з латини - «обробляти»). Та ще тяжче уявити людину, котра могла би віддаватися цій царині до останку, не маючи хисту, отієї божої іскри, яку велика Леся назвала тяжким прокляттям, пророкуючи, що в кого вона запалає, носитиме її довіку. Дійсно, можна навчитися ремеслу, але творчості не навчить ніхто. Так само, як ніхто не змусить людину після трудового дня зібратися з однодумцями, щоб... заспівати. А саме таких - небайдужих, неспокійних, творчих і молодих душею, себто працівників культури і майстрів народного мистецтва, вшановують на державному рівні, аби висловити подяку та підкреслити важливість суспільної значимості їхньої діяльності. Тому слово сьогодні-представнику держави, начальнику відділу культури і туризму Чернігівської районної державної адміністрації Світлані Шкуропат.

- Світлано Віталіївно, хоча й переддень вашого професійного свята, але якось не до веселощів і пісень. Сьогодення таке тривожне...

- Вважаю, що саме в такий час і народна творчість, і, зокрема, робота працівників галузі культури мають бути активними. Дійсно, у країні йде неоголошена війна, тут не до веселощів, але в усіх закладах культури територіальних громад району відбуваються тематичні заходи, приурочені певним подіям. Останні - з нагоди 70-ї річниці, коли разом із ветеранами Другої світової війни вшановували учасників антитерористичної операції. Кожен у цей непростий час має виконувати свою роботу. Тому наші творчі колективи постійно беруть участь у міжнародних, обласних, районних фестивалях і конкурсах, таких як «Домоткань. Жнива», фольклорний фестиваль імені В. Полевика, фестиваль авторської пісні на Голубих озерах, «Поліське коло», «Седнівська осінь», «Твій шанс». Проте це лише частина того, що відбувається у галузі культури району. Працюють 32 будинки культури, 12 клубів, 17 клубів-бі- бліотек, центр дозвілля молоді, 54 бібліотеки, Михайло-Коцюбинська та Гончарівська школи мистецтв, Михайло-Коцюбинський народний історико-краєзнавчий музей.

Широко розгорнуто гурткову роботу, зокрема, у Михайло-Коцюбинському районному будинку культури, Олишівському, Анисі ському, Іванівському, Хмільницькому будинках культури, Крас нянському, Новобілоуському, Старобілоуському, Петрушинському клубах, Редьківському клубі-бібліотеці.

Варто відзначити активність бібліотечної системи. Нещодавно Чернігівська районна бібліотека для дітей брала участь у Всеукраїнській акції «Подаруй книгу дитині Донбасу», бібліотекарі та читачі зібрали понад 130 книг. Іванівська бібліотека стала учасником обласного конкурсу з нагоди 200-річчя Т. Г. Шевченка і отримала подяку від обласної бібліотеки ім. Короленка. Отже, культура - не лише свята й концерти, це щоденна копітка праця 238 спеціалістів.

- Сьогодні, 8 листопада, розпочинається районний огляд- конкурс художньої самодіяльності, який триватиме аж до грудня. Спираючись на досвід минулого року, можете спрогнозувати, що продемонструють творчі колективи району?

- Насамперед хочу звернути увагу на те, що цьогоріч огляд-конкурс художньої самодіяльності відбуватиметься під гаслом «З Україною в серці». За ініціативи працівників культури району ми продовжимо культурно-соціальну акцію «Я бажаю миру Україні» на підтримку наших бійців у зоні АТО.

А щодо запитання... Зазвичай вважається, що поп-культура та естрада витісняють народну пісню, але активність територіальних громад, зокрема аматорських колективів із маленьких і віддалених сіл, доводить протилежне. У кожній із 46 громад Чернігівського району є самодіяльні артисти. Торік в огляді-конкурсі брали участь представники 37 сільських і селищних рад, загалом - 513 учасників, 68 колективів, 155 окремих виконавців. Здивувало й порадувало, що такі невеликі села, як Буда, Золотинка продемонстрували належний виконавський рівень. Вельми естетично презентував себе Петрушинський фольклорний ансамбль. Деякі колективи, такі як жіночий вокальний ансамбль «Жеведяни», неначе отримали друге життя.

- Усі аматори працюють під егідою будинків культури та клубів?

- Так, і професійні виконавці, працівники закладів культури, і творча інтелігенція, що є в наших селах, - це представники єдиного великого творчого колективу. І результат, звичайно, залежить від того, як поставлено роботу фахівцями. Як приклад можна навести Анисівський, Іванівський, Кувечиць кий, Рудківський, Хмільницький, Шестовицький будинки культури, де завдяки спільним зусиллям керівників закладів і керівників художніх колективів ведеться плідна робота з відродження українських національних традицій, з організації культурно-мистецьких заходів, патріотичного виховання дітей та молоді.

- І все ж таки, чи є естрада у Чернігівському районі? А також кілька слів, будь ласка, про сольних виконавців.

- Багатьох виконавців сучасних українських та естрадних пісень добре знають у районі. Наприклад, Тетяну Якубець із Хмільниці, Анжелу Баглай та Марину Бородуху з Іванівки, Олену Музиченко з Довжина, Марію Старчук із Брусилова, Анжелу та Вікторію Кирієнко із Михайло-Коцюбинського, Юлію Царик зі Старого Білоуса, Миколу Моке єва та Олену Коршак із Нового Бі-лоуса, Катерину Мурач зі Смолина, Олега Шапоренка з Мохнатина, Сергія Тимошенка з Шибиринівки, які постійно беруть участь у районних заходах. Талановита молодь є гарним свідченням того, що село — це не лише колиска традиційної народної творчості, адже саме тут потрібно шукати таланти-самородки, забезпечити їм професійну освіту, виїзди на професійні конкурси, фестивалі. Вони мають набиратися досвіду з інших джерел, вдосконалювати свою майстерність, що в подальшому позитивно позначиться на рівні культури у державі.

- Колись широко побутувало таке поняття, як спадкоємність поколінь, адже розвиток можливий виключно за наявності досвіду. Кого варто згадати добрим словом зі старої мудрої когорти працівників культури Чернігівського району?

- Серед ветеранів нашої галузі - директор Михайло-Коцюбинського районного будинку культури Раїса Василенко, директор Оли шівського будинку культури Ніна Назаренко, методист районного Будинку культури Алла Вовченко, директор Брусилівського будинку культури Микола Лимар, Любов та Федір Хоменки з Роїща, Світлана та Михайло Пушкарі з Іванівки, Світ-лана Корніченко з Количівки, Надія Пирогоїд із Киселівки, Ганна Гуз із Рудки, Тетяна Косенко з Павлівки, Анатолій Гущин із Халявина, Віталій Акуленко з Черниша.

- Світлано Віталіївно, живемо у часи перемін. На вашу думку, які зміни потрібні культурі?

- Працюючи начальником відділу культури і туризму, побачила чимало проблем у цій царині. На мою думку, саме культурна сфера села потребує термінового реформування. Далася взнаки демографічна ситуація: зменшується кількість сільського населення. Це обов'язково потрібно врахувати при реформі місцевого самоврядування, щоб раціонально підійти до потреб місцевих жителів щодо кількості закладів культури в територіальних громадах. Деякі села досі не мають доступу до Ін- тернету, а це не лише вікно у світ, це змога заявити про себе і колективу, і окремим виконавцям, і відділу культури, знайти друзів, запозичити нові форми й методи роботи.

- Що побажаєте колегам із нагоди професійного свята?

- Сьогодні чимало говорять про згуртованість нації, а я хочу наголосити, що саме працівники культури об'єднують хліборобів і педагогів, жителів села і городян, молодь і ветеранів. Тож хочу, аби працівників нашої галузі ставало більше, щоб наша робота цінувалася належним чином, а ще - побажати всім співвітчизникам, щоби якнайшвидше в Україні настав мир і знову зазвучала не журлива, а весела українська пісня.

За інформацією районної газети "наш край"